Позбавляючи Кіпр суверенітету, Євросоюзвисушує офшорну гаваньнаших олігархів
Острівна держава Євросоюзу Кіпр, що стала у нас синонімом поняття «офшорна зона» попросила у Євроспільноти фінансової допомоги у 17,7 мільярда євро. Це майже стільки, скільки становив ВВП Кіпру за минулий рік. Гроші державі, яка є основним інвестором в економіку України, потрібні… для врятування своїх кризових банків и латання поточних бюджетних дірок.
За оцінками експертів, рекапіталізація банків Кіпру може потягти від вісьми до десяти мільярдів євро. Тільки при реструктуризації грецьких банків цього року банки Кіпру позбулися чотирьох мільярдів євро своїх вкладів і кредитів. Термінової фінансової допомоги потребує два найбільших кіпрських банки – Bank of Cyprus ита Cyprus Popular Bank.
Пригадується, як влітку відвідавши Хмельницький, політик-дипломат, колишній український міністр закордонних справ Борис Тарасюк розповідав про загрози міжнародної ізоляції України (згадаймо й «облом» Віктора Януковича, поїздку якого до Москви 18 грудня 2012 року зірвало керівництво Кремля). У Європарламенті давненько точиться дискусія про можливі арешти зарубіжних банківських рахунків українських олігархів і їхньої власності за кордоном. «І у цьому наші можновладці граються з вогнем, - зазначив Борис Тарасюк. – Адже у ЄС можуть звернути увагу на покриття корупції в Україні й виведення коштів за кордон. Зокрема, в офшорну зону на Кіпрі. Ну як може бути, що країна-член Європейського Союзу дозволяє своїм банкам приймати мільярдами кримінальні кошти українських олігархів? Як пояснити, що малесенький Кіпр, який страждає від сепаратизму – розділена острівна держава – є найбільшим інвестором в економіку України?».
Не дивно, що у європейських ЗМІ активно ставлять під сумнів доцільність допомоги Кіпру, де відмиваються незаконні російські й українські капітали. Приводом для того стали повідомлення німецької розвідувальної служби BND про стан фінансів Кіпру. Є підозра, що основними бенефеціаріями запрошуваної допомоги ЄС насправді стануть олігархи-росіяни та російські мафіозі. Тим паче, керівництво Кіпру намагалося вплинути на Брюсель синхронним зверненням по допомогу до Москви. Навіть зайве гадати, хто програє у цій грі ліктями – росіяни чи українці.
Німецький Spiegel у статті про проблему кипрського боргу ситуацію розцінює так: «Кіпр бажає отримати допомогу з фонду порятунку Європейського Союзу. Але ціна за мільярди допомоги висока. Країна втратить свій суверенітет». Президент Кіпру Дімітріс Хрістофіас повідомив про те, що допомога буде отримана, а умови її отримання важкі для Кіпру. Свій виступ перед кіпріотами він закінчив словами розради і надії. «Після турецького вторгнення, - сказав Хрістофіас, - країна була відновлена. І сьогодні на Кіпрі можна сподіватися на нове «економічне диво».
Пркедставники «трійки» - МВФ, Європейського центрального банку (ЕЦБ) і Європейської комісії – узгодивши меморандум про взаєморозуміння з скороченням соціальних програм, не поспішають уточнювати суми пакету допомоги. Вона залежить від схвалення міністрів фінансів і національних парламентів єврозони. Узгодження з міжнародними кредиторами вимагає корегування держбюджету Кіпру близько 7,3 відсотка ВВП. Чиновників також торкнуться суттєві обмеження комфорту.
Що стосується банківського сектора, то від Кіпру вимагають конвертації боргів перед кредиторами і вкладниками передачею їм своїх акцій. Тобто, тепер люди, що вкладали свої багатства в яхти і футбольні клуби, мимоволі стануть власниками кіпрських банків. Також у меморандумі наголошується, що Кіпр муситиме відновлювати сдовіру до свого фінансового сектору посиленням боротьби з відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків. Вже 13 грудня 2012 року стало відомо, що Кіпр розпочав розслідувати незаконний оборот зарубіжних капіталів. Зокрема – Сергія Магнітского, групи Клюєва у банках Alpha Bank, Cyprus Popular Bank, FBME Bank, Privatbank International и Komercbank.
